Секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич і суддя Великої Палати ВС Лев Кишакевич під час круглого столу «Практика здійснення правосуддя під час воєнного стану» висвітлили актуальні правові висновки ВП ВС у справах, пов’язаних з війною, та її роль у забезпеченні єдності судової практики, зокрема в кримінальних провадженнях, в умовах повномасштабного вторгнення рф до України.

Віталій Уркевич насамперед поінформував учасників круглого столу про особливості здійснення судочинства Великою Палатою Верховного Суду та результати її роботи. Зокрема, він пояснив, що Велика Палата ВС розглядає справи в порядку касаційного та апеляційного провадження, здійснює перегляд судових рішень за виключними обставинами, розглядає скарги суддів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Що стосується апеляційного провадження, то, як наголосив спікер, ВП ВС діє як суд апеляційної інстанції в адміністративних справах, розглянутих Касаційним адміністративним судом у складі ВС як судом першої інстанції, щодо:

• законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;
• законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
• законності актів ВПР, ВККС України;
• законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроєкту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

Крім того, в апеляційному порядку ВП ВС переглядає рішення КАС ВС у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України; оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму, а також у зразкових справах.

У зв’язку з виключними обставинами Велика Палата ВС переглядає судові рішення в разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні певної справи судом.

У порядку дисциплінарного провадження ВП ВС переглядає рішення ВРП щодо дисциплінарної відповідальності суддів.

Також Віталій Уркевич зауважив, що протягом 2024 року Велика Палата ВС розглянула 522 процесуальні звернення в усіх юрисдикціях, що перевищує показник 2023 року майже на 8 %. Серед усієї кількості процесуальних звернень, розглянутих торік ВП ВС, переважали звернення, які надійшли в межах адміністративного судочинства (56 %).

Крім того, Секретар Великої Палати ВС розповів про деякі з ключових висновків ВП ВС за минулий рік, які вплинули на практику правозастосування. Серед них – висновок щодо юрисдикційності справи про встановлення факту проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем. У постанові від 18 січня 2024 року у cправі № 560/17953/21 ВП ВС наголосила, що такі справи розглядаються в порядку цивільного судочинства, адже чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд відповідних справ за правилами цивільного судочинства.

Ще одна важлива в умовах воєнного стану правова позиція була викладена в постанові ВП ВС від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22. Згідно з нею факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не підлягає з’ясуванню в порядку окремого провадження та може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов’язків з її виховання.

Нагадав Віталій Уркевич і про висновок щодо умов повернення реквізованого майна під час воєнного стану, наведений у постанові ВП ВС від 23 жовтня 2024 року у справі № 712/3525/23.

А щодо порядку оголошення фізичної особи померлою внаслідок бойових дій Велика Палата ВС вирішила виключну правову проблему в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22. У цій справі ВП ВС виснувала, що шість місяців, які визначені в реченні другому ч. 2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв’язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоч і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Насамкінець доповідач зауважив про постанову ВП ВС від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 щодо правових підстав розірвання договору оренди землі у зв’язку з несплатою орендної плати. Так, Велика Палата ВС виснувала, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки), повна несплата орендної плати. Якщо ж має місце сплата орендної плати в меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосовується правило ч. 2 ст. 651 ЦК України – у разі істотності порушення договору іншою стороною. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

На ключовій практиці Великої Палати ВС у сфері кримінальної юрисдикції в умовах війни зосередився Лев Кишакевич. За його словами, розгляд справ про воєнні злочини зараз є одним із найскладніших для судової системи України та пов’язаний із вирішенням непростих питань, з якими судова система не стикалася раніше.

Суддя нагадав, що 28 лютого 2024 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила значуще в контексті міжнародного права рішення у справі № 415/2182/20 щодо визначення ознак суб’єкта злочину, передбаченого ст. 437 КК України.

Зокрема, у цій постанові ВП ВС вирішила виключну правову проблему, розкрила елементи складу злочинів, передбачених статтями 437 і 438 КК України, а також розглянула питання щодо застосування процедури спеціального судового провадження (in absentia).

Лев Кишакевич пояснив, що, вирішуючи виключну правову проблему, Велика Палата ВС послалася на поняття агресії, яке наведене у ст. 1 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 (ХХIХ) від 14 грудня 1974 року, і дійшла висновку, що діяння, визначені у ст. 437 КК України, здатні вчиняти особи, які в силу службових повноважень або фактичного суспільного становища спроможні здійснювати ефективний контроль за політичними чи воєнними діями або керувати ними, та/або істотно впливати на політичні, військові, економічні, фінансові, інформаційні та інші процеси у власній державі чи за її межами, та/або керувати конкретними напрямами політичних або воєнних дій.

Щодо особливостей розгляду справи судом за відсутності обвинуваченого (за процедурою in absentia) ВП ВС в цій постанові акцентувала, що на випадки застосування щодо підозрюваних та обвинувачених, які перебувають у районі проведення антитерористичної операції або на тимчасово окупованій території України, процедури кримінального провадження in absentia не поширюється вимога щодо оголошення в міжнародний або міждержавний розшук. У таких випадках підозрюваний вважається належним чином ознайомленим зі змістом повістки про виклик з моменту опублікування її в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а обвинувачений – з моменту публікації в таких засобах масової інформації та на офіційному вебсайті суду. Протилежний підхід, як зауважив Лев Кишакевич, знівелював би можливість притягнення таких осіб до кримінальної відповідальності.

Крім того, Лев Кишакевич розповів і про висновок Великої Палати ВС щодо алкогольного напою, який імітує (відтворює) легально виготовлений підакцизний товар, як предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК України (постанова ВП ВС від 27 листопада 2024 року у справі № 336/3796/15-к).

У цій постанові ВП ВС визначила умови, за яких алкогольний напій може бути предметом кримінального правопорушення за ст. 204 КК України. Першою ознакою продукції, яка імітує певні алкогольні товари, що віднесені до підакцизних, є фактичний вміст спирту, за яким продукт має відноситися до категорії алкогольних напоїв. Другою обов`язковою ознакою предмета злочину, передбаченого нормою ст. 204 Кодексу, є незаконність поводження з алкогольними напоями та іншими підакцизними товарами.

Також Лев Кишакевич, як очільник Етичної ради, розповів учасникам круглого столу про повноваження і діяльність Ради.

Захід організував Івано-Франківський навчально-науковий юридичний інститут Національного університету «Одеська юридична академія».

Фото надали організатори.

Верховний Суд