Суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Анатолій Ємець взяв участь у заході, присвяченому Міжнародному дню захисту прав інтелектуальної власності (IP Day), який об’єднав суддів, правників, науковців, адвокатів, патентних повірених і представників органів влади.

У рамках заходу обговорили питання щодо охорони прав інтелектуальної власності, зокрема в умовах воєнного стану, специфіку захисту прав військовослужбовців у сфері інтелектуальної власності, проблеми запуску спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності, а також ключові аспекти судової практики у відповідній сфері.

Анатолій Ємець окреслив сучасний стан судової практики у сфері інтелектуальної власності. «Це одна з найбільш динамічних сфер права, яка щоденно стикається з новими викликами», — зазначив суддя, акцентуючи на тому, що ця сфера є надзвичайно  важливою для розвитку держави.

Він звернув увагу, що справи, пов'язані з інтелектуальною власністю, розглядаються у двох юрисдикціях: цивільній та господарській. У зв’язку із цим є певні проблеми, що стосуються узгодження судової практики, які можуть бути розв’язані лише на рівні Великої Палати Верховного Суду. Водночас, як нагадав суддя, питання щодо запуску роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності, який утворений ще у 2017 році, досі не вирішене.

Однак попри ці труднощі ВС продовжує напрацьовувати важливі правові позиції, які формують єдині стандарти захисту авторських прав і торговельних марок, що стають орієнтирами для судів і бізнесу.

Анатолій Ємець відзначив і позитивну динаміку в електронному судочинстві: «Ми маємо можливість публікувати рішення в день ухвалення, а повну мотивувальну частину — вже за кілька днів. Це — про довіру і прозорість».

Суддя навів приклади ключових справ 2025 року, що уточнюють принципи охорони інтелектуальної власності, оцінки доказів і процесуальних стандартів. Під час виступу він проаналізував факти, позиції суду та їх значення для судової практики.

Зокрема, суддя розглянув справу № 910/19775/23, у якій ВС дійшов висновку, що службовий твір підпадає під правову охорону авторського права, якщо має творчий характер, навіть якщо цей твір включений до офіційного документа. Судовий захист при цьому має чітко відповідати характеру порушення, а не зводитися до формальних процедур. У справах № 910/4724/21 та № 910/14228/21 щодо торговельних марок («Miniso» проти «USUPSO» та «Sigma» проти «SIGMA ENGINEERING» («Сігма Інжиніринг», «Sigma Engineering»)) ВС підтвердив необхідність триаспектного підходу до оцінки схожості (фонетика, візуальна та семантична подібність) і нагадав, що експертиза не є обов’язковою, якщо наявні інші належні докази.

Також суддя розповів про спір, у якому компанії вимагали визнати недійсними 11 свідоцтв через схожість із маркою «MEDOFF» та похідними від неї. У цій справі суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов частково. Відповідач оскаржив таке рішення, посилаючись на пропуск позовної давності. Водночас КГС ВС у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 910/16586/18 виснував, що позовна давність починає свій перебіг не з дати реєстрації торговельної марки, а з моменту, коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушення.

А в згаданій суддею справі № 910/4085/23 щодо торговельної марки «Трускавецька» ВС звернув увагу на необхідність встановлення розрізняльної здатності географічного позначення та з’ясування факту існування ринкового конфлікту.

Із презентацією Анатолія Ємця можна ознайомитися за посиланням: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Prezent_intelekt_vlasn_prakt_VS.pdf.

Захід відбувся з ініціативи Асоціації правників України.

Фото надали організатори.

Верховний Суд